КМУ прийнято постанову від 09.08.2017 р. № 582 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 р. № 565 і від 16 грудня 2015 р. № 1122»:
КМУ внесено зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження охоронної діяльності; господарської діяльності у сфері виробництва, ремонту, торгівлі зброєю невійськового призначення і боєприпасів до неї.
Зазначену постановуприйнято з метою приведення критеріїв у відповідність до ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема для зменшення кількостіпроведення органом ліцензування планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю ліцензіатів, віднесених до високого ступеня ризику. Змінами також передбаченозменшення кількості ліцензіатів, віднесених до високого та середнього ступенів ризику від провадження господарської діяльності.
Особливості нових критеріїв щодо охоронної діяльності:
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охоронної діяльності, що підлягає ліцензуванню, є:
строк провадження ліцензіатом охоронної діяльності;
наявність матеріально-технічної бази;
дотримання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 960 ;
кількість персоналу охорони.
2. Відповідно до встановлених критеріїв ліцензіати незалежно від форми власності належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього або незначного.
3. До ліцензіатів з високим ступенем ризику належать ліцензіати, які:
протягом останніх двох років, що передують плановому, допустили порушення Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності;
мають право на використання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, електрошокових пристроїв;
використовують пункти централізованого спостереження та власний транспорт реагування;
мають у штаті 100 та більше працівників, що належать до персоналу охорони.
4. До ліцензіатів із середнім ступенем ризику належать ліцензіати, які:
провадять охоронну діяльність до двох років;
мають у штаті від 50 до 100 працівників, що належать до персоналу охорони.
5. До ліцензіатів із незначним ступенем ризику належать ліцензіати, які:
провадять охоронну діяльність більше двох років;
мають у штаті до 50 працівників, що належать до персоналу охорони.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю ліцензіатів здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;
із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.
7. У разі коли за результатами двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю ліцензіата не виявлено фактів порушення ним вимог законодавства, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) за діяльністю такого ліцензіата проводиться не раніше ніж через період, установлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.
8. У разі коли ліцензіат може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий ліцензіат належить до більш високого ступеня ризику”. |